Історія села
Гиряві Ісківці – село, центр сільської ради, розташоване за 14 км. Від районного центра міста Лохвиця, найближча залізнична станція Юсківці за 4 км.
За переказами, село виникло в зв’язку з тим, що тут на лівому березі річки Сула стали селитися люди. Гиряві Ісківці були засновані в основному у 17-18 ст. (точного часу встановити неможливо). Перша письменна згадка про Гиряві Ісківці знайдена в рукописних джерелах у 1740 р., як Юсківці Лохвицької сотні, Лубенського полку. На той час в селі вже були церква і школа. В основному в селі жило козацтво, але по перепису Гетьмана Скоропадського було зафіксовано земельних дворів – 7, з тяглом – 5, убогих бобилів – 8.
Щодо назви села то існує трактування його походження від прізвища пана Гирі, якому належили ці землі, і пізніше були передані у спадок сину Іську. Тому існує припущення, що село спочатку називали Гирині-Іськи, а вже потім Гиряві Ісківці.
Поселення було засноване козаками та селянами.
З 1648 року село входило до складу Лохвицької сотні, козаки, якої входили до складу Миргородського полку і приймали участь в народно-визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького проти засилля польської шляхти.
В 1772 році побудували і освятили на Трійцю, Троїцьку церкву, яка була неопалювана, дерев’яна. При церкві була однокласна церковно-парафіяльна школа, в якій навчалося 50 дітей. До нашого часу ця архітектурна споруда не збереглася.
1905-1907 рр. жителі села брали активну участь у революційних подіях. В 1905 році в селі діяла революційна підпільна група, якою керували Полішко Терентій Іванович та Сердюк Гаврило Григорович.
В кінці 20-х років на початку 30-их широкого розповсюдження набули ТЗОЗи, на базі, яких почали створюватися колгоспи. 14 квітня 1930 року в селі був створений колгосп «Перемога комунізму».
Деякий час в селі знаходився штаб Воронежського фронту на чолі з командуючим фронтом генералом армії М.Ф.Ватутіним та членом військової ради М.С.Хрущовим. Будинок де було розміщено штаб фронту зберігся і на даний час знаходиться в хорошому стані.
Село було визволено від фашистських загарбників 12 вересня 1943 року.
В 1952 році головою колгоспу «Перемога комунізму» став Юрченко Микола Тимофійович, який зробив великий внесок у розвиток сільського господарства та розбудову села.
В лютому 1971 року в адміністративно-територіальне підпорядкування Гирявоісковецької сільської ради було передано населені пункти: Веселе, Зірка, Червона Балка, Шевченкове, Пролетар зараз Степне, Старий Хутір, Слобідка, Чижі, які входили до складу Токарівської та Гамаліївської сільських рад.
На території села розташований гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Середньосульський». Заказник знаходиться в заплавній частині річки Сула між селами: Гиряві Ісківці, Лука, Яшники. Заказник має площу – 2243 га.
